7 жовтня - День Святої Першомученниці Теклі - Києво-Печерська Лавра Світова спадщина ЮНЕСКО

Про життя святої Теклі ми можемо дізнатися лише з одного джерела — з написаних у ІІ столітті «Діянь Павла і Теклі», які церква відносить до новозавітних апокрифів.

Майбутня мучениця Текля народилася в знатній сім’ї в місті Іконії (нині — територія Туреччини). Її дитинство пройшло в достатку і любові близьких — багаті батьки без тями любили свою дочку. Коли Текля підросла, батьки, відповідно до тодішніх традицій, заручили її з юнаком Фамарідом.

Здавалося, ніщо не зможе перешкодити майбутньому шлюбу. Але в цей час Іконию відвідав апостол Павло, який ніс людям вчення про Ісуса Христа і істинного Бога. Текля жила поруч з церквою, де Павло проводив свої проповіді, і мимоволі кожен день слухала промови апостола. Через деякий час Текля настільки перейнялася словами апостола Павла, що вирішила не вступати в шлюб зі своїм нареченим Фамарідом, а присвятити своє життя служінню Богу.

Фамарід не міг прийняти такого рішення своєї нареченої і звернувся до правителя міста ігемону Кестілію зі скаргою, що проповідник прийшов в місто і забороняє дівчатам пов’язувати себе сімейними узами. Апостол Павло намагався донести до ігемона нове вчення про Бога, проте Кестілій не став слухати Павла і велів кинути його до в’язниці. Фамарід сподівався, що не бачачи Павла і не слухаючи його проповіді, Текля одумається і погодиться на шлюб з ним. Однак Текля підкупила охорону і відвідувала апостола Павла у в’язниці. Він розповідав дівчині про істинного Бога, і з кожним словом апостола у Теклі міцніла віра в Ісуса Христа.

Батьки дівчини, помітивши її зникнення, разом з Фамарідом пішли її шукати. Один із рабів розповів їм, що бачив Теклю, яка виходить вночі з дому і біжить в бік темниці. Знайшовши її разом з Павлом, рідні повідомили про це ігемону, і той наказав привести їх на суд.

Ігемон уважно слухав Павла, який розповідав про правду Божу і після того запитав у Теклі, чому вона відмовляється згідно Іконійського закону вступати в шлюб з Фамарідом. Текля не вимовила у відповідь ні слова, лише дивилася, не відводячи очей, на Павла. Теоклія, мати Теклі, закликала ігемона спалити беззаконницю, щоб всі жінки в Іконії не сміли надалі ослухатися батьків.

Після довгих роздумів правитель міста наказав вигнати апостола Павла з міста, а Теклю засудив до спалення на вогнищі. Він думав, що побачивши приготування до страти, дівчина одумається і відречеться від своєї віри. Кати склали багаття з гілок і привели Теклю на страту. Осяявши себе хрестом, Текля зійшла на багаття, але вогонь не опалив її. Бог змилостивився над Теклею і послав з небес зливу. Вогонь поступово згас, і Текля була врятована.

Свята Першомученниця Текля Іконійська

Побачивши чудо, люди, які прийшли подивитися на страту, розбіглися в жаху перед гнівом Божим. А врятована Господом Текля покинула місто Іконию і відправилася на пошуки апостола Павла. Один із супутників Павла зустрів Теклю відвів її до апостола, який вже багато днів постувався і молився за дівчину. Текля вирішили обрізати свої дівочі коси і приєднатися до Павла. Свята Текля разом з апостолом принесла Слово Боже до міста Антіохії.

Але і там не було їй спокою — намісник Сирії Олександр побачивши красу дівчини, мпалахнув до неї пристрастю, а отримавши багато разів відмову, обмовив Теклю перед ігемон Антіохії. В ті часи переслідування християн не було рідкістю, і правитель міста не довго думаючи засудив її на смерть. Перший раз кинули Теклю до дикої левиці, але вона лягла біля ніг святої і не чіпала її. На другий день ігемон кинув її до голодних левів і ведмедів, але Текля піднесла молитву, і звірі не чіпали її. Втретє спробував ігемон стратити Теклю — прив’язав її до двох биків, щоб вони рохірвали святу. Але і в цей раз Господь зберіг Теклю — міцні мотузки розірвалися, а бики втекли. Ігемон переконався в могутності Бога, в якого вірила Текля, і відпустив її на волю. Вона знову знайшла Павла, і благословив він її на проповідь слова Божого. Свята Текля поселилася неподалік від Селевкії Ісаврійської і до глибокої старості несла звістку Божу людям і зцілювала їх від хвороб.

Чудеса, які здійснювала свята, не давали спокою язичникам, і коли Текля була вже старою, вони підіслали найманців, щоб осквернити святу. Коли Текля помітила небезпеку, вона піднесла молитву до Ісуса Христу, і розступилася гора, і сховала святу діву. Так закінчила своє життя святая Текля, прирівняна церквою до апостолів.

У народі Теклю Іконійську називали Запрядальницею. В цей день обов’язково шли та в’язали, аби вас увесь рік у всіх справах щастило. Вважалося, що цього дня все, що зав’яжеш, вже не розв’язати, тому часто грали весілля. Щоб не привернути лихо, не варто лаятися в будинку і ображатися, а також слухати чужі поради.

Народні прикмети:
Сонце яскраво світить – чекайте зміни погоди.
Птахи низько до землі летять – до ранньої та холодної зими.
Багато жолудів – до м’якої зими й врожайного року.
Грім гримить до теплої та малосніжної зими.
Білка від хвоста до голови линяє – до холодної зими.
Великий врожай горобини – взимку буде холодно.

Цікавий факт — на честь першомученниці Теклі у 1906 році був названий астероїд.

Повернутись