8 листопада - День святого великомученика Димитрія Солунського - Києво-Печерська Лавра Світова спадщина ЮНЕСКО

Майбутній святий народився в багатій і знатній родині римського проконсула в місті Солуні (нині — Солонікі, Греція) у час правління нечестивих царів-богоборців Діоклетіана і Максиміана. Батьки його, таємні християни, довго не мали дітей. Вони старанно молили Господа про дарування їм спадкоємця. Всемилостивий Господь почув їх молитви та дарував їм сина, якого вони назвали Димитрієм. Коли юнак підріс, вони, закликавши священника, хрестили його у своєму таємному домашньому храмі та постійно наставляли у вірі.

Коли помер батько, а Димитрій вже досяг повноліття, імператор Галерій Максиміан, який зійшов на престол у 305 році, викликав його до себе. Димитрій був красивим, цнотливим, розумним і сміливим юнаком, і імператор, переконавшись в його освіченості і військово-адміністративних здібностях, призначив його на місце батька проконсулом Фессалонікійської області, основним обов’язком якого було обороняти міста від варварів і винищувати християн. У ставленні до християн воля імператора була виражена однозначно: «вбивати кожного, хто називає ім’я Розп’ятого».

Замість того щоб вбивати християн, Димитрій став навертати у нову віру жителів Солуні. Він став відкрито вчити їх християнській вірі та викорінювати язичницькі звичаї та ідолопоклонство. Його прозвали другим апостолом Павлом, оскільки сам Апостол заснував тут першу громаду вірян. Чутки про це скоро дійшли до Максиміана. Гніву імператора не було меж. Повертаючись з походу проти сарматів (племен, що населяли причорноморські степи), Максиміан зупинився в Солуні, бажаючи розправитися з солунськими християнами.

Дізнавшись про це, святий Димитрій завчасно звелів своєму вірному служителю Луппу роздати майно убогим зі словами: «Розділи багатство земне між ними — будемо шукати собі багатства небесного». А сам віддався посту і молитві, готуючи себе до прийняття мученицького вінця.

Імператор увійшов в місто і закликав до себе проконсула. Димитрій сміливо визнав себе християнином і став засуджувати язичницьке багатобожжя. Імператор кинув його до в’язниці.

Наче у світлині святий Димитрій сидів у в’язниці, прославляючи Бога. Диявол, бажаючи налякати святого, обернувся на скорпіона і хотів вжалити його в ногу. Поклавши на себе хресне знамення, святий безбоязно розтоптав нападника. Також його відвідав ангела Божого, який приніс йому світло і підбадьорив перед стражданнями.

Тим часом імператор влаштував гладіаторські гри та став насолоджуватися видовищем. Був у нього один улюблений силач, видатний борець на ім’я Лій, родом вандал. Наказавши побудувати для нього високі підмостки, Максиміан з великим задоволенням дивився, як Лій бореться зі своїми противниками та піддає їх болісній смерті, скидаючи на списи. Серед загиблих було багато християн, яких насильно примушували битися.

Відважний юнак, на ім’я Нестор, з солунських християн, прийшов в темницю до свого наставника Димитрія і просив благословити його на єдиноборство з варваром. Осінивши Нестора хресним знаменням, святий Димитрій передбачив: «Ти отримаєш перемогу над Лієм і перетерпиш тортури за Христа!» Нестор здолав царського бійця. Загибель Лія сильно засмутила царя: він одразу ж наказав стратити юнака. Але ця кара не втішила Максиміана, весь день і всю ніч він шкодував про смерть Лія. Дізнавшись, що святий мученик Нестор вступив в єдиноборство з Лієм з благословенням Димитрія, імператор наказав пронизати святого списами.

Димитрій Солунский помирає під списами римських воїнів, ікона XV століття, Венеція.

Рано вранці 26 жовтня 306 року в темницю увійшли воїни. Вони застали святого за молитвою й закололи його списами. Тіло великомученика Димитрія викинули на поживу звірам, але тварини не торкнулися його, а солуняни таємно поховали.

Вірний служитель Лупп зібрав на рушник кров Димитрія, зняв з його пальця імператорський перстень, знак високої гідності, й також змочив в крові. Перснем і іншими святинями, освяченими кров’ю святого Димитрія, святий Лупп став зціляти недужих. Імператор наказав схопити і вбити його.

Історія з мощами

За правління святого рівноапостольного Костянтина (306-337) над могилою святого Димитрія була споруджена церква, в якій відбувалося безліч чудес і зцілень.

Через 100 років один іллірійський вельможа Леонтій, зцілившись у храмі віт тяжкої невиліковної хвороби, захотів на знак подяки побудувати новий величний храм. Колишній невеликий собор був розібраний, і коли стали копати рів для фундаменту, були знайдені мощі святого великомученика Димитрія, цілі та нетлінні. З них текло запашне миро, і все місто наповнилося пахощами. Таким чином великомученик Димитрій отримав церковне іменування Мироточивого.

З великим трепетом святі мощі були взяті з землі, причому безліч хворих отримувало зцілення через помазання цим миром. Леонтій тепер радів не стільки про своє зцілення, скільки про знайдення святих мощей. Скоро закінчив він розпочату справу і побудував прекрасний храм на честь святого Димитрія. Тут, у ковчег, окований золотом і сріблом, прикрашений дорогоцінними каменями, були покладені мощі великомученика.

Базиліка святого Димитрія у Солоніках, Греція

Коли прийшов час Леонтію повертатися на батьківщину, він задумав взяти частину мощей святого, щоб і у своєму місті побудувати церкву в ім’я великомученика Димитрія. Але святий, з’явившись, заборонив йому відокремлювати яку б то не було частину мощей. Тоді він взяв тільки змочену кров’ю святого плащаницю. Повернувшись до Іллірії, Леонтій побудував і там храм в ім’я святого великомученика Димитрія, і там теж творилися чудеса: правитель Іллірії отримав зцілення від струпів і гною, які покривали його тіло. Безліч біснуватих і недужих назавжди зцілилися.

Мироточення

Мощі святого Димитрія були мироточивими. Віряни, які приходили в базиліку для поклоніння святому, набирали миро в скляні ампули. Воїни натирали тіло священним миром перед битвою. Миро шанувалося не тільки християнами. Іоанн Анагност, який описав захоплення міста турками, зазначив, що миро набирали і мусульмани, які вважали його лікарським засобом від будь-яких хвороб. У давнину витікання мира було дуже рясним — візантійський історик і письменник Микита Хоніат описує, як нормани, які захопили в 1185 році Солоніки, набирали миро в каструлі, смажили на ньому рибу і мазали ним взуття. Хоч мироточення мощей зараз припинилося, раку святого відкривають напередодні дня пам’яті святого і роздають вірянам вату, просочену ароматною рідиною.

Шанування святого Димитрія Солунського на Русі

Ім’я Димитрія Солунського у найдавніших руських літописах згадано раніше, ніж інші імена святих: преподобний Нестор літописець розповідає, що греки, переможені великим князем Олегом під Константинополем у 907 році, приписували свою поразку не хоробрості слов’ян, а заступництву за них їх покровителя — святого Димитрія.

На Русі святий великомученик Димитрій Солунський шанувався як покровитель патріотизму і всіх, хто захищає рідну землю. Воїни вірили, що вони знаходяться під його особливою опікою.

Михайлівський Золотоверхий монастир, який спочатку був Димитрівським монастирем, Київ

В XI столітті був заснований Димитрівський монастир в Києві, відомий згодом як Михайлівський Золотоверхий монастир. Мозаїчна ікона святого Димитрія Солунського з собору Димитрівського монастиря збереглася до наших днів і знаходиться у Третьяковській галереї.

Ікона-мозаїка Димитрія Солунського з Димитрівського монастиря; зберігається нині у Третьяковській галереї, Москва, Росія

У народі Димитріїв день означав закінчення сезону сватання. Тільки до 8 листопада дозволялося засилати сватів. В цей день вже сильно холодало, і люди готувалися до зими.

Народні прикмети:
Мороз і багато снігу в цей день — зима буде холодною і сніжною, а весна пізньою і холодною.
Тепла погода — до теплої зими та весни.
Якщо зоря червона — чекай вітряної погоди.

Повернутись