22 березня - 40 мучеників Севастійських - Києво-Печерська Лавра Світова спадщина ЮНЕСКО

Сорок мучеників Севастійських — це святі перших століть християнства. Їх житіє залишило глибокий слід в історії християнської віри. Їх пам’ять вшановують 22 березня за новим стилем. Це неперехідне свято з фіксованою датою.

Історія свята

У 313 році римський імператор Костянтин Великий дав християнам свободу. Але був у Римі й другий правитель — Лікіній. Ярий язичник, він не тільки замислив відновити гоніння на вірян, але і готувався зрадити Костянтина й стати одноосібним імператором Риму. Почати масові вбивства зрадник вирішив з військових, серед яких було чимало послідовників Спасителя.

У місті Севастії було одне з таких військ, де служило багато сповідників віри Христової. Під керівництвом язичника Агріколая перебувало сорок воїнів, прославлених багатьма перемогами. За наказом Лікінія, Агріколай спробував змусити їх принести жертву язичницьким богам, але ті відмовилися, за що були кинуті до в’язниці. Там воїни молилися Христу, і було їм одкровення, що «той, хто витерпить до кінця, буде врятований».

На ранок підступний Агріколай знову спробував схилити військо відректися від Спасителя. Але і вдруге зазнав невдачі. Християн знову кинули до в’язниці. Через тиждень їх судили. Язичницькому суду відважні воїни відповідали твердо: «Візьми не тільки наше військове звання, а й життя наші, для нас немає нічого дорожчого за Христа Бога».

Мучеників хотіли побити камінням, але воно не долітало до них, ніби сам Дух Святий захищав їх від смерті. Знову їх закрили у в’язниці. Під час молитви вони почули: «Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. Будьте сміливими, не бійтеся, бо отримаєте вінці нетлінні». Коли настав морозний зимовий день, мучеників привели до місцевого озера та залишили там під вартою оголеними, на льоду, де хлюпала холодна вода. Поруч розтопили лазню, щоб в смертній агонії воїни відреклися від Христа й проміняли Його на тепло. Але лише один зі страждальців не витримав і побіг до лазні — і впав перед нею мертвим.

22 березня — День пам`яті Сорока мучеників Севастійських

Під ранок, коли один з охоронців прокинувся, то побачив німби, які сяяли над головами кожного з тридцяти дев’яти християн. Усвідомивши, чому вінців тільки 39, він вигукнув: «І я — християнин!» — скинув одяг і став поряд з воїнами. Вранці воїнів і вартового вивели з озера й перебили ноги. Потім їх тіла на колісницях відвезли до багаття й спалили.

Коли після страти минуло три дні, святих воїнів побачив уві сні єпископ Севастийский Петро — йому було сказано поховати їх рештки. Разом з помічниками він по кісточці зібрав святі мощі та поховав з молитвою.

Імена Сорока Севастійських мучеників: Кіріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Евноік, Уалент (Валент), Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іоан, Ксанфій, Іліан, Сисиній, Ангій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдікій, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гаій, Леонтій, Афанасій, Кирило, Сакердон, Микола, Уалерій (Валерій), Філоктимон, Северіан, Худіон, Мелітон, Аглаій.

Традиції та обряди 22 березня

Цього дня люди моляться Севастійським мученикам, щоб їхні близькі та рідні успішно закінчили військову службу та повернулися живими. Обов’язково йдуть до церкви й ставлять 40 свічок та моляться, дякують Богові за все, просять захисту від негараздів, хвороб, б’ючи 40 поклонів.

У народі вважалося, що 22 березня відбувається друга зустріч весни, коли з вирію повертається 40 видів птахів, і жайворонок — в їх числі. На честь цього птаха жінки готували политі медом вівсяні або житні булочки у вигляді жайворонків. Частування роздавали дітям, а ті просили жайворонка поквапити весну, щоб швидше приходила. Часто пташок нанизували на невеличкі прути або очерети і запікали. Їх розвішували на деревах в саду, дарували сусідам або роздавали дітям — щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Запрошували близьких людей: чим більше, тим краще, щоб у будинку було голосно та весело.

Вважали, що в цей день сорока бере сорок різок або гілочок і будує собі гніздо. Говорили: «Сьогодні сорока — іменинниця.» Сорока, якщо не турбувати її й не руйнувати гнізда, є своєрідним оберегом будинку, біля якого живе. Етимологічно слово сорока пов’язано зі словом сорок. Люди вважали, що сорока охрещена в день сорока святих.

Молитва святим сорока мученикам Севастійським

О святии славнии страстоносцы Христовы четыредесяте, во граде Севастии Христа ради мужественно пострадавшии, чрез огнь бо и воду проидосте, и яко друзи Христовы в покой Небеснаго Царствия вшедше, имате велие дерзновение ко Пресвятей Троице ходатайствовати о роде христианском: наипаче же о почитающих святую память вашу, и с верою и любовию вас призывающих. Испросите у всещедраго Бога прощение согрешений наших и жития нашего исправление, да в покаянии и нелицемерной любви друг ко другу поживше, со дерзновением предстанем страшному судищу Христову, и вашим предстательством одесную праведнаго Судии предстанем. Ей, угодницы Божии, будите нам защитницы от всех враг видимых и невидимых, да под кровом святых ваших молитв избавимся от всех бед, зол и напастей до последняго дне жизни нашея, и тако прославим великое и достопокланяемое имя вседетельныя Троицы, Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Повернутись