Вшанування пам`яті святого великомученника Володимира (Богоявленського) - Києво-Печерська Лавра Світова спадщина ЮНЕСКО

27 червня, в день знайдення мощей святого священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського і Галицького, в Лаврі відбулися урочисті богослужіння. Напередодні ввечері мощі святого були перенесені з Дальніх печер в Трапезний храм преподобних Антонія і Феодосія Печерських, де було звершено всенічне бдіння, яке очолили намісник Києвського Свято-Введенського чоловічого монастиря архієпископ Фастівський Даміан і єпископ Петропавлівський Андрій.

Літургія в День пам`яті Володимира (Богоявленського)

У день свята Божественну Літургію в тому ж храмі звершив вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви єпископ Петропавлівський Андрій разом з братією Лаври у священному сані. Були вознесені молитви за мир в Україні та єдність Православної Церкви. Після завершення Літургії відбувся хресний хід з мощами священномученика Володимира до Дальніх печер, де був відслужений молебень. Після його закінчення, всі, хто молився, були окроплені святою водою, а також проспівано многоліття.

Хід у День пам`яті святого великомученика Володимира

Володимир (Богоявленський) (1 січня 1848 — 25 січня 1918) — перший архієрей-новомученик Руської Православної Церкви. Це був єпископ, який щиро любив простих людей, проявляв рідкісну чуйність до всіх потреб пастви та духівництва. Особливу увагу він приділяв духовно-моральній просвіті мирян. В єпархії він організував поза богослужбові бесіди з паствою, до яких залучав усе приходське духівництво. Його особисті проповіді, які йшли від гарячого віруючого серця та гострого розуму, приваблювали багатьох слухачів та справляли на них величезне враження. За відгуками тих, кому пощастило бути присутніми на проповідях владики, «проста, зрозуміла форма мовлення була зігріта вогнем такої глибокої щирості, що справляла сильне враження, захоплюючи слухачів. Не дивно, що церква, де проповідував владика, була завжди повна».

Ввечері 25 січня (7 лютого за страим стилем) 1918 року п’ятеро озброєних солдатів увірвалися в його покої та вивели за Економічні ворота Лаври. Владика прийняв мученицьку кончину — його було розстріляно та заколото холодною зброєю. У свою передсмертну хвилину митрополит молив Господа про прощення своїх вбивць.



Повернутись